Про затвердження Державного стандарту початкової
загальної освіти
Постанова КМУ №462 від
20.04.11 року
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ
УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
№462 від 20 квітня 2011 року
Про затвердження Державного
стандарту початкової загальної освіти
1. Затвердити Державний стандарт
початкової загальної освіти, що додається.
Установити, що Державний стандарт
впроваджується з 1 вересня 2012 року.
2. Визнати таким, що втрачає чинність з
1 вересня 2012 р., пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16
листопада 2000 р. №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних
закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" (Офіційний
вісник України, 2000 р., №47, ст. 2033).
3. Міністерству освіти і науки, молоді
та спорту вжити заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових
навчальних планів, навчальних програм для учнів початкової школи з метою
забезпечення впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти,
затвердженого цією постановою.
Прем’єр-міністр
України М. АЗАРОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
початкової загальної освіти
Загальні положення
Цей Державний стандарт початкової
загальної освіти (далі - Державний стандарт), розроблений відповідно до мети
початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів
початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується
на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності,
світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і
виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості,
взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства,
держави.
Державний стандарт ґрунтується на
засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює
чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної
освіти.
У цьому Державному стандарті терміни
вживаються у такому значенні:
1) громадянська компетентність -
здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та
обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;
2) ключова компетентність - спеціально
структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати
участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого
змісту освітніх стандартів;
3) ключова компетенція - об’єктивна
категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь,
навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини
(вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна,
соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних
технологій);
4) компетентнісний підхід -
спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є
такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова,
загальнопредметна і предметна;
5) компетентність - набута у процесі
навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду,
цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;
6) компетенція - суспільно визнаний
рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;
7) комунікативна компетентність -
здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови,
способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички
роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
8) міжпредметна компетентність -
здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння,
навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола
навчальних предметів і предметних галузей;
9) міжпредметні естетичні компетентності
- здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під
час опанування різних видів мистецтва. Предметними мистецькими
компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними,
театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у
певному виді мистецтва;
10) предметна компетентність - освоєний
учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності,
пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;
11) предметна компетенція - сукупність
знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість
учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми
(задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє
ставлення, оцінює;
12) предметна математична компетентність
- особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати
математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід
математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і
практично зорієнтованих задач;
13) предметна природознавча
компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня
розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні
проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин
"людина - природа";
14) соціальна компетентність - здатність
особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді,
виконувати різні ролі та функції у колективі.
Державний стандарт складається з:
- Базового навчального плану початкової загальної
освіти згідно з додатком 1 (далі - Базовий навчальний
план);
- загальної характеристики інваріантної та
варіативної складових змісту початкової загальної освіти;
- державних вимог до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів згідно з додатком 2.
У результативній складовій кожної
освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і
структурі предметних компетентностей.
Протягом навчання у початковій школі
учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх
особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній
основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.
На основі цього Державного стандарту
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми,
відповідно до яких здійснюється підготовка варіативних програм і підручників.
Базовий навчальний
план
Базовий навчальний план визначає зміст і
структуру початкової загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної
складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми
галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева
кількість годин.
Інваріантна складова змісту початкової загальної
освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх
загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми
власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається
за допомогою таких освітніх галузей, як "Мови і літератури",
"Математика", "Природознавство",
"Суспільствознавство", "Здоров’я і фізична культура",
"Технології" та "Мистецтво". Виключення з інваріантної
складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки
на рівні початкової освіти і наступність основної школи.
В інваріантній складовій Базового
навчального плану визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на
вивчення кожної освітньої галузі.
Варіативна складова Базового навчального
плану визначається загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням
особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів
учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які їх замінюють. У початкових
класах варіативна складова включає години, які виділяються на вивчення
навчальних предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення
індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.
Вивчення предметів, включених до
інваріантної та варіативної складових, дає змогу забезпечити належний рівень
загальноосвітньої підготовки і соціально-особистісного розвитку учнів молодшого
шкільного віку.
Навчальне навантаження учнів складається
з годин інваріантної і варіативної складових і не може перевищувати гранично
допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установленого Базовим
навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами організації
навчально-виховного процесу.
На основі Базового навчального плану,
який визначає загальні засади організації навчально-виховного процесу у
початковій школі, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє
типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких зміст
освітніх галузей реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів
інваріантної складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади
складають щороку робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна
складова початкової загальної освіти з урахуванням особливостей організації
навчального процесу.
Бюджетне фінансування загальноосвітнього
навчального закладу здійснюється відповідно до встановленої базовим навчальним
планом сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових з
урахуванням можливого поділу класу на групи у процесі вивчення окремих
предметів.
Освітня галузь
"Мови і літератури"
Метою освітньої галузі "Мови і
літератури" є розвиток особистості учня, формування його комунікативної
компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид
мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного
компонентів.
Мова навчання
(українська мова, мови національних меншин)
Метою вивчення української мови, мов
національних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної
компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови
навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного
соціального досвіду.
Особливість мови навчання полягає в
тому, що вона є не тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом
навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування всіх інших
предметів початкової загальної освіти.
Для досягнення зазначеної мети
передбачається виконання таких завдань:
- формування в учнів мотивації вивчення мови;
- забезпечення гармонійного розвитку усіх видів
мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);
- формування комунікативних умінь;
- опанування найважливіших функціональних складових
мовної системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем
кожної з мов навчання;
- соціально-культурний розвиток особистості;
- формування вміння вчитися.
З урахуванням мети і завдань мовного
компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна,
соціокультурна і діяльнісна.
Основною змістовою лінією є мовленнєва.
При цьому мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на
забезпечення мовленнєвої.
Мова вивчення
(українська мова, мови національних меншин)
Метою навчання української мови як
державної та інших мов як навчальних предметів є формування комунікативної
компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.
Для досягнення зазначеної мети
передбачається виконання таких завдань:
- створення позитивної мотивації до засвоєння
знань;
- формування умінь і навичок з усіх видів
мовленнєвої діяльності;
- засвоєння елементарних знань про найважливіші
мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих умінь і
навичок;
- залучення до національної культури народу, мова
якого вивчається;
- сприяння інтелектуальному, моральному,
соціокультурному та естетичному розвиткові особистості.
Зміст навчання української мови як
державної та інших мов як навчальних предметів визначається за такими
змістовими лініями, як мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є
взаємозалежними, взаємопов’язаними та спрямованими на формування ключових і
предметних компетентностей.
Іноземна мова
Метою вивчення іноземної мови є
формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних
умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та
навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей
та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань:
- правильна вимова і розрізнення на слух звуків,
слів, словосполучень і речень;
- оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах
визначеної тематики і сфери спілкування;
- отримання уявлення про основні граматичні
категорії мови, яка вивчається; розпізнавання відомого лексичного і
граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у
процесі усного спілкування;
- розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників,
основного змісту текстів з використанням наочності;
- участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести
етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);
- уміння коротко висловлюватися у межах тематики і
сфери спілкування, що визначені для початкової школи, відтворювати
напам’ять римовані твори дитячого фольклору;
- оволодіння технікою читання вголос, читання про
себе навчальних та нескладних текстів, використання прийомів
ознайомлювального та навчального читання;
- правильне написання слів, словосполучень, речень
і текстів;
- засвоєння елементарних відомостей про країну,
мова якої вивчається.
З урахуванням мети і завдань вивчення
іноземної мови виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна,
соціокультурна і діяльнісна.
Літературне читання
метою літературного читання є формування
читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і
пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як
мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в
основній школі.
У процесі навчання відбувається
становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності,
здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток,
формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття,
виховується потреба у систематичному читанні.
Для досягнення зазначеної мети
передбачається виконання таких завдань:
- формування в учнів навички читання як виду
мовленнєвої діяльності;
- ознайомлення учнів з дитячою літературою в
авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів
соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів
літературних творів;
- формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати
різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних
літературознавчих понять;
- розвиток мовлення учнів, формування умінь
створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
- формування в учнів прийомів самостійної роботи з
різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір
інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;
- розвиток творчої літературної діяльності
школярів;
- виховання потреби у систематичному читанні як
засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.
З урахуванням зазначеної мети і завдань
мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло
читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.
Освітня галузь "Математика"
Метою освітньої галузі
"Математика" є формування предметної математичної і ключових
компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.
Для досягнення зазначеної мети
передбачається формування:
- цілісного сприйняття світу, розуміння ролі
математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які
розв’язуються із застосуванням математичних методів, здатності
розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та
виконувати дії за алгоритмом;
- вміння користуватися математичною термінологією,
знаковою і графічною інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі;
застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти
сутність процесу вимірювання величин;
- інтересу до вивчення математики, творчого підходу
та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння
навчатися.
В освітній галузі виділяються такі
змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності,
нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з
даними.
Освітня галузь
"Природознавство"
Метою освітньої галузі “Природознавство”
є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи
інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності,
розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та
природоохоронної практики.
Для досягнення зазначеної мети
передбачається виконання таких завдань:
- виховання соціально активної особистості, яка
усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища,
здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;
- формування на доступному рівні цілісної
природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка
відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
- розвиток розумових здібностей учнів, їх
емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності,
здатності до творчості, самовираження і спілкування;
- забезпечення єдності інтелектуального та
емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;
- засвоєння традицій українського народу у
відносинах людини з природою;
- оволодіння доступними способами пізнання
предметів і явищ природи та суспільства.
Освітня галузь
"Суспільствознавство"
Метою освітньої галузі
"Суспільствознавство" є особистісний розвиток учня, формування його
соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів
соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та
національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в
суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій
і різних думок.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань:
- виховання гуманної, соціально активної
особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та
соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як
найвищої цінності;
- оволодіння способами діяльності та моделями
поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;
- розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі,
суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням,
накопичення досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил
толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у
різноманітних життєвих ситуаціях;
- формування основ споживчої культури, вміння
самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.
Соціальна і громадянська компетентності
як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх
освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття
громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання
соціальних норм.
Освітня галузь
"Здоров’я і фізична культура"
Метою освітньої галузі "Здоров’я і
фізична культура" є формування здоров’язбережувальної компетентності
шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та
дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.
Для досягнення зазначеної мети
передбачається виконання таких завдань:
- формування в учнів знань про здоров’я, здоровий
спосіб життя, безпечну поведінку, фізичну культуру, фізичні вправи,
взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оточенням;
- формування та розвиток навичок базових
загальнорозвивальних рухових дій;
- розвиток в учнів активної мотивації дбайливо
ставитися до власного здоров’я і займатися фізичною культурою,
удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров’я;
- виховання в учнів потреби у здоров’ї, що є
важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового
способу життя; розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних
вчинків;
- набуття учнями власного здоров’язбережувального
досвіду з урахуванням стану здоров’я;
- використання у повсякденному житті досвіду здоров’язбережувальної
діяльності для власного здоров’я та здоров’я інших людей.
Здоров’язбережувальна компетентність як
ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій
з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових
класів.
Здоров’язбережувальна компетентність
формується шляхом вивчення предметів освітньої галузі "здоров’я і фізична
культура" і передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями.
З урахуванням мети і завдань зміст
освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров’я і фізична
культура.
Освітня галузь
"Технології"
Метою освітньої галузі
"Технології" є формування і розвиток в учнів технологічної,
інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх
творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі
є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує
дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій
основної школи та здобуття професійної освіти.
Для досягнення зазначеної мети
передбачається виконання таких завдань:
- формування уявлення про предметно-перетворювальну
діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації
та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів,
усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування
інструментами і матеріалами;
- розвиток пізнавальної, художньої і технічної
обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок
ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною
термінологією, художньою та графічною інформацією, вміння працювати з
комп’ютером;
- виховання готовності до вирішення побутових
питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та
навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.
- Зміст галузі “Технології” визначається за такими
змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість,
декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та ознайомлення з
інформаційно-комунікаційними технологіями.
Освітня галузь
"Мистецтво"
Метою освітньої галузі
"Мистецтво" є формування і розвиток в учнів комплексу ключових,
міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх
цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного
досвіду.
Для досягнення зазначеної мети
передбачається виконання таких завдань:
- виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення
до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб,
естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва,
оцінювати естетичні явища;
- формування в учнів на доступному рівні системи
художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку
мистецтва;
- розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх
художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.
Зміст освітньої галузі
"Мистецтво" визначається за такими змістовими лініями: музична,
образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального
та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих
предметів або інтегрованих курсів.
Додатково див.:
